Праця задля майбутнього: як освітянки з Охтирки підтримують своїх учнів та колег під час війни

Людмила Косенко та Вікторія Скопик — шкільні психологині з різних навчальних закладів Охтирки, міста Сумщини, яке постраждало від російського вторгнення. Вони разом взяли участь у проєкті «Впровадження моделі школи, чутливої до психічного здоров'я» у рамках програми «Безпечне навчання в Україні» від освітньої фундації Go Global за фінансової підтримки фінської міжнародної неурядової організації Finn Church Aid (FCA) та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Тепер психологині впроваджують здобуті знання з підтримки ментального здоровʼя у своїх школах.

«Діти стали надто дорослими для свого віку»

Війна змусила українських школярів передчасно подорослішати. «Діти стали надто дорослими для свого віку, — розповідає Вікторія Скопик. — 12-річні розповідають про втечу за кордон та травмівні події так, як не кожен дорослий зможе». 

Мотивація до навчання теж змінила свій характер. «Деякі діти вмотивовані вчити англійську мову, бо розуміють, що можливо доведеться мігрувати в чужу країну», — зауважує Вікторія.

Працівники шкіл також відчувають значний тиск від життя в умовах війни. «Наші колеги постійно переймаються за своїх рідних, у багатьох — родичі на фронті. Іноді ці тривоги передаються дітям, які дуже чутливі до емоцій учителів, — розповідає Людмила Косенко. — У таких умовах педагоги потребують не меншої підтримки, ніж їхні учні». 

«Безпечне навчання в Україні» — неоціненний ресурс для освітян

Людмила Косенко та Вікторія Скопик стали учасницями проєкту «Впровадження моделі школи, чутливої до психічного здоров'я». Проєкт  спрямований на впровадження моделі шкіл, чутливих до психічного здоров’я як учнів, так і вчителів. «Інформація на тренінгах була подана позитивно, попри всю серйозність тем, а розроблений експертами посібник дає дійсно важливу практичну інформацію», — згадує Людмила.

Завдяки проєкту вдалося налагодити більш тепле спілкування між педагогами та учнями. «Діти часто довіряють свої тривоги саме вчителям, а не батькам, адже інколи вдома батьки самі перебувають у стресі», — розповідає Вікторія.

Корисним виявився досвід психологічної підтримки в кризових ситуаціях. «У моєї колеги син був у полоні. Завдяки тренінгам я знала, як надати їй психологічну підтримку», — ділиться Вікторія.

Погляд у майбутнє

Попри всі випробування, українські діти зберігають прагнення до розвитку. Часто мотивація до навчання має особливе емоційне підґрунтя. «Коли батько на фронті, дитина хоче його радувати своїми успіхами. Багато учнів навчаються з почуття вдячності», — підсумовує Людмила.

«У нашій школі є переможці всеукраїнських олімпіад, — розповідає Вікторія. — Дітей мотивує те, що Україна стала більш помітною на міжнародній арені. Вони хочуть брати участь у конкурсах за кордоном, щоб усі знали — вони українці».

Авторка: Марина Сніжинська