РВВ книгарня: відкриваємо сторінки історії селітроваріння Південної Сіверщини

Селітроваріння – одна з маловідомих, але надзвичайно цікавих сторінок української історії. У XVII столітті цей промисел став важливим чинником розвитку Південної Сіверщини, нинішньої Сумщини, відіграючи значну роль у господарському та військовому житті регіону. Що зробило ці землі центром селітроваріння? Яким був вплив промислу на місцеве населення? І які таємниці зберігають археологічні пам’ятки?

На ці та інші питання відповів Володимир Осадчий, співавтор книги “Археологія Сумщини. Пам’ятки селітроварного виробництва Південної Сіверщини XVII ст.”, що стала справжньою знахідкою для тих, хто цікавиться історією промислового минулого України.

Як ви оцінюєте вплив географічного розташування Південної Сіверщини на розвиток селітроваріння?

Географічний чинник був вкрай важливим. Це лісостепова зона зі значною кількістю курганів. Геополітична ситуація також зіграла свою роль: регіон був кордоном між Річчю Посполитою, Московією та Військом Запорозьким. Вирішальною силою тут була та, в кого мушкет більший.

Яким чином природні ресурси регіону впливали на виробництво селітри?

Ресурси регіону створювали ідеальні умови для селітроваріння. Кургани містили достатню кількість селітри, береги річок забезпечували деревину для палива, а струмки й яри дозволяли будувати греблі для ставків.

Чи були зв’язки селітроварних центрів Південної Сіверщини з іншими регіонами?

Це був переважно регіональний метод видобутку. У Західній Європі майданний спосіб не був відомий, а в Московію його принесли українські майстри.

Хто залучався до селітроварного промислу, і як це впливало на їхній спосіб життя?

Офіційно правом видобутку володіла Корона Польська, яка надавала ліцензії князям або шляхті. Далі право передавалося євреям-відкупникам, які наймали майстрів. Бригади формувалися з козаків і посполитих. Це ремесло було важким, але давало стабільний дохід.

Чи були спроби модернізації технологій у XVII столітті?

Майданний спосіб залишався досить консервативним. Технологія вимагала великих обсягів деревини, води та землі. Незважаючи на це, селітри виробляли чимало.

Чи згадувалися селітроварні майдани в письмових джерелах того часу?

Так, численні судові документи Корони Польської містять згадки про ці майдани, особливо у контексті конфліктів щодо земель Лівобережжя. Московські джерела фіксували напади татар на промисловиків.

Яке ставлення до селітроваріння мала влада Речі Посполитої?

Видобуток суворо регламентувався. Ліцензії видавалися державою, а продаж селітри дозволявся виключно їй. Експорт в інші країни був заборонений, хоча це часто порушувалося.

Чи вплинув занепад селітроваріння на економіку регіону?

Занепад настав лише у другій половині XIX століття через відкриття селітрових покладів у Південній Америці. До цього Україна була основним постачальником селітри в Російській імперії майже два століття.

Як історія селітроваріння зберігається у пам’яті регіону?

На жаль, ця частина історії швидко зникла з народної пам’яті. Сьогодні майдани оточені вигадками, такими як припущення про їхнє використання як обсерваторій.

Чи є артефакти селітроварних майданів у місцевих музеях?

На жаль, місцеві музеї не мають таких експозицій. Археологічні артефакти вкрай рідкісні, адже основне начиння було дорогим і зберігалося як цінність.

Яким було ставлення місцевих громад до майданів?

Сучасні фермери часто руйнують ці пам’ятки, розорюючи землю під посіви. Найбільшим ворогом археології залишається трактор.

Чи фіксувалися випадки крадіжок або незаконного видобутку селітри?

Безперечно! У Речі Посполитій та Московії незаконний видобуток був поширеним явищем. Відомі випадки, коли князі чи бізнесмени захоплювали майдани або привласнювали селітру.

Як, на вашу думку, селітроваріння вплинуло на військову справу?

Хоча самі військові до цього промислу не мали відношення, доступність пороху значно сприяла поширенню вогнепальної зброї, зокрема польової артилерії.

Книга “Археологія Сумщини. Пам’ятки селітроварного виробництва Південної Сіверщини XVII ст.” є не лише цінним дослідженням для фахівців, але й відкриває широкій аудиторії маловідомі сторінки української історії. Вона демонструє важливу роль селітроваріння в розвитку регіону, допомагає краще зрозуміти технологічні та соціальні аспекти того часу, а також підкреслює унікальність археологічних знахідок Сумщини.

РВВ книгарня, яка активно підтримує розповсюдження подібних видань, сприяє популяризації історико-культурної спадщини України. Завдяки таким ініціативам, як ця книга, стає можливим збереження національної пам’яті та відкриття нових горизонтів для дослідження нашого минулого.