Відродження національного шрифту. «Батько» української абетки став новим героєм проєкту «Незламні, бо єдині»

Професора Василя Чебаника називають батьком абетки щирої мови України. Він є ідеологом оновлення абетки української мови на історичних національних основах й останні 23 років присвятив своє життя виключно проєкту відновлення автентичного зображення літер нашої мови – «Рутенія».

Про лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, людину-легенду, розповіли в проєкті «Незламні, бо єдині», ініційованому Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Василь Чебаник переконаний, що саме шрифт є одним з головних маркерів ідентифікації країни. Метою митця є створення шрифту, який базується на історичних українських почерках і виконує роль державного атрибута та засобу самоідентифікації.

«Ми постійно говоримо про те, що ми інакші від росії, але в нашій абетці це не проявляється. Як так сталось? Графіка української мови побудована на абетці Петра I. Її літери нав'язують українцям чужу, російську самосвідомість, тому ми повинні повернутися до літер, що несуть «код нації» – українську візуальну ідентичність і глибинний зміст, закладений нашими пращурами»,– розповідає митець.

Проєкт української абетки Рутенії увібрав риси начертань Київської Русі та козацької доби, класичної кирилиці та латині. Шрифт митця визнаний брендом культури та мистецтва. Він став візитівкою України. У 2019 році за цей проєкт Василь Якович отримав Шевченківську премію.

«Абетка, яку я пропоную, в іноземній літературі називається «рутеною», від слова Рутенія – Україна. Це візуальне зображення мови символами, які пластично збігаються з особливостями мовної мелодії, живляться одним корінням з глибини історії. Українська візуальна ідентичність — це ще одна цеглина в підмурівок нашої суверенної держави»,– ділиться Василь Чебаник.

Ми часто не замислюємося над шрифтовим середовищем, але наш ворог прискорив час повернення до всього українського, усвідомлення сили нашої єдності. На думку митця саме абетка може стати ще одним об’єднавчим фактором для української нації.

«Територію найбільше всього об’єднує шрифт. Прапор сам собі десь висить, герб можна побачити на монетах. А шрифт перед очима з ранку до ночі, на вулицях, на установах. Подивіться у свій паспорт або на гривню – там московський шрифт. І нам треба цього позбутися. Говоримо українською, пишемо й мислимо українською! Робимо своє та будемо сильними!», – підсумовує Василь Чебаник.

Проєкт «Незламні, бо єдині» розповідає історії десяти сильних духом українців, які попри все допомагають іншим та своєю справою наближують перемогу України. Історії героїв можна прочитати на сторінках Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки SPRAVDI й подивитися на YouTube-каналі проєкту.