"Він був справжнім титаном, одним з найсильніших стронгменів України". На Сумщині поховали військового Андрія Дмітрієва

У селі Бездрик поховали головного сержанта 12 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону Андрія Дмітрієва. 30-го грудня він отримав важкі поранення в боях неподалік Соледару Донецької області, пише Суспільне.

На минулорічних змаганнях зі стронгмена в Сумах Андрій Дмітрієв виступив організатором і натхненником для інших спортсменів. Тоді, у свої 29, чоловік очолював сумський осередок Федерації стронгмену, був відомим паверліфтером, багаторазовим призером чемпіонатів України. Також Андрій працював тренером в спортклубі "В-tone". Зараз на стінах клубу – портрети героя.

"Андрій був гарна людина, він завжди був на позитиві, навіть коли він був у Бахмуті, я йому дзвонив, він завжди говорив: "Ми скоро зустрінемось, ми будемо тренуватись". Він – герой України", - розповідає про колегу Владислав Майєр.

Тренер та колега військового, Денис Гончаров, говорить — Андрій починав як клієнт, а вже потім став тренером. "Це жахлива новина. Мені здається, що він ось-ось зайде, але на жаль, це велике горе, велика втрата не тільки для близьких, а й для всієї спортивної родини.Тому що він не був пересічною людиною, спортсменом чи тренером. В силових видах спорту він був справжнім титаном, одним з найсильніших стронгменів України", - говорить про товариша Денис Гончаров.

Наталія познайомилася з Андрієм в тренажерній залі кілька років тому. Нині з теплотою згадує про свого наставника і друга. "Я була клієнтка, яка ходила спочатку до іншого тренера. Я бачила, яка він особистість, і мені хотілося з ним потоваришувати і ближче дізнатися, що це за людина, адже коли він заходив в залу, кожного разу це посмішка, це гарна, сильна статура, яка завойовувала, і вся зала звертала на нього увагу. З початком повномасштабної війни він не став осторонь і за місцем свого мешкання створив тероборону і почав самотужки створювати комфорт, безпеку на цій території", - розповідає Наталія Пчеляна.

Колега Андрія Сергій, що теж зараз обороняє Україну, розповідає: спортсмен не зміг залишитися осторонь російсько-української війни та близько пів року тому вирушив на фронт. "Андрій запам’ятався світлою, доброю людиною. Він надійним був дуже, ніс позитив. На фронті він був сміливим, на нього можна було покластися", - розповів побратим Андрія Сергій Готва.

Головний сержант 12 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону Андрій Дмітрієв 30-го грудня отримав важкі поранення в боях неподалік Соледару Донецької області. Спочатку його доставили в лікарню Дніпра, де надавали допомогу. Та від отриманих травм чоловік помер 1-го січня.

В останню путь – на місце родинного поховання на цвинтарі Бездрика – люди проводжали захисника на колінах.

До його рідного дому по вулиці Яковенка в селі Бездрик приїхали кілька сотень людей, щоб віддати останню шану і підтримати рідних героя. "Таке світло від нього йде, я його бачив – він посміхається. Дуже велика втрата для нашого села. Він дуже добрий друг", - говорять його знайомі.

З теплотою згадали про Андрія і колеги з підприємства "Сумихімпром", де чоловік кілька років працював апаратником. "Був дуже гарною, відповідальною людиною. Вів активне суспільне життя, брав участь у різних змаганнях. Був завзятий, відповідальний чоловік, який робив багато як на користь цеху, так і підприємства", - розповів начальник цеху Петро Забара.

Герою, що прославляв Сумщину спортивними досягненнями, а потім віддав життя за незалежність Батьківщини, було 32 роки.