Внутрішньоматкова інсемінація — один із методів лікування безпліддя. Немає спільної думки, чи вважати її допоміжною репродуктивною технологією (ДРТ), оскільки за визначенням ДРТ — це такі методи лікування безпліддя, коли запліднення або його частина відбуваються поза організмом жінки. У разі ВМІ запліднення відбувається природним способом, але все ж таки з медичною допомогою. Втім, не так важливо визначення, скільки процедура та її ефективність.
Що являє собою внутрішньоматкова інсемінація?
Внутрішньоматкова інсемінація полягає у введенні підготовленої сперми в матку жінки за допомогою спеціального катетера під час овуляції. Репродуктолог вводить сперму в матку, а далі все відбувається природньо — з порожнини матки сперматозоїди мають потрапити в фаллопієву трубу, піднятися, зустрітися з яйцеклітиною і запліднити її. Тому умовами для ВМІ є здорові фаллопієві труби, яєчники та матка.
Показання до внутрішньоматкової інсемінації
Показаннями до внутрішньоматкової інсемінації з чоловічого боку є:
- Низька якість сперми.
- Високий рівень антиспермальних антитіл.
- Порушення еякуляції.
- Еректильна дисфункція.
- Ризик передачі спадкової патології (виконують ВМІ з донорською спермою).
Показання з жіночого боку:
- Шийковий чинник безпліддя (антиспермальні антитіла в цервікальному слизу, непрохідність каналу шийки матки).
- Підвищена кислотність вагінального середовища.
- Порушення овуляції (виконують ВМІ зі стимуляцією овуляції).
- Безпліддя незрозумілого генезу.
- Бажання народити дитину, не маючи партнера.
Етапи внутрішньоматкової інсемінації
ВМІ починають з підготовчого етапу, медичного обстеження обох партнерів та вивчення менструального циклу жінки. Тоді, певного дня циклу, починають процедуру.
Етап 1. Гормональна стимуляція яєчників. Вона потрібна, якщо є порушення овуляції, нерегулярний менструальний цикл. Стимуляція гарантує дозрівання фолікула та овуляцію в потрібний час, але має недолік. Це ризик дозрівання одразу кількох фолікулів, що підвищує шанси на багатоплідну вагітність.
Етап 2. Моніторинг овуляції. Кожні 2–3 дні виконують УЗД яєчників, а ближче до дати овуляції гормональні тести, щоб визначити точний час овуляції. Це дуже важливо: від точності діагностики овуляції залежить успіх процедури.
Етап 3. Отримання та оброблення сперми. У день овуляції партнер здає сперму, яку обробляють у лабораторії, підвищуючи концентрацію активних сперматозоїдів. Якщо використовують донорську сперму, то її отримують у кріобанку та розморожують.
Етап 4. Інсемінація. У день овуляції жінці вводять підготовлену сперму у порожнину матки. Це відбувається швидко та безболісно, але жінка може відчувати дискомфорт. Після інсемінації жінці пропонують полежати деякий час, а тоді вона вирушає додому.
Етап 5. Діагностика вагітності. За 12–14 днів після інсемінації виконують тест на ХГЛ (хоріонічний гонадотропін людини) у крові. Цей гормон є раннім маркером вагітності. Ще за кілька тижнів виконують УЗД матки, щоб виключити позаматкову вагітність та визначити кількість ембріонів.
Яка ймовірність успіху?
Імовірність вагітності внаслідок ВМІ становить у середньому 12–13%. Успіх залежить від віку жінки та типу безпліддя. Наприклад, для чоловічого безпліддя — близко 8—10% за цикл, для безпліддя неясного генезу — до 20% за цикл.
Для жінок до 35 років ефективність найвища, близько 15%, а після 40 років вона становить близько 5%. Ефективність другої спроби вища за першу, а третьої ще вище, а тоді ефективність падає до 6%. Тому не рекомендують більш ніж чотири спроби ВМІ. Якщо вони не привели до результату, варто розглянути ЕКЗ.
Автор: Вацик Мирослава Михайлівна — акушер-гінеколог, репродуктолог.
Медичні центри «Мати та дитина»:
- Київ, вул. Макіївська, 8
- Київ, вул. Юрія Литвинського, 54/15
- Київ, просп. Володимира Івасюка, 8, корп. 4
- Житомир, вул. Велика Бердичівська, 43
- Львів, вул. Замарстинівська, 85а
- Київ, вул. Казимира Малевича, 83
- Київ, вул. Ірпінська 62-Б