Європейський гнилець – бджолина хвороба. Викликає масову загибель та гниття чотирьох, або семиденних бджолиних личинок.
Для лікування треба використовувати спеціальні препарати для бджіл. Вони повинні бути:
- якісними;
- надійними;
- сертифікованими.
Таку продукцію можна купити в спеціалізованому магазині.
Збудник
Збудник хвороби – стрептокок Streptococcus pluton. Цю хворобу ускладнює вторинна мікрофлора. До неї належать Вас. alvei, Str. apis, Вас. orpheus та інші. У висушеному вигляді при кімнатній температурі стрептокок зберігається 17 місяців, в стільниках і меді бджолиної сім'ї – не менш як рік.
На сонячному світлі у висушеному стані гине через 21-31 годину, у воді - через 5-6 годин, у меді - через 3-4 години. 2% розчин карболової кислоти вбиває його через 6 годин, пари формаліну - протягом 3 годин. 2%-ний водний розчин хінозолу протягом 10 хвилин надійно дезінфікує порожні магазинні стільники, вільні від меду, скоринок та коконів.
Етіологія
Личинки бджіл сприйнятливі до захворювання, починаючи з четвертого дня. Інкубаційний період триває 15-3 діб. Джерелом хвороби є хворі сім'ї. Розповсюдженню хвороби сприяють бджоли-злодії, блукаючі бджоли, відлітають і спіймані «бродячі» рої.
Захворювання виникає навесні й може тривати весь сезон, поки в сім'ї є відкритий розплід.
Сім'я може бути уражена слабкою мірою, коли хворих личинок 3-5 у всьому гнізді, і в сильній, коли уражається 10-25% личинок. У цих випадках хворих на личинки знаходять також і в запечатаних осередках. При огляді гнізд хворих сімей спостерігають розплід різного віку (строкатий розплід). Поряд зі здоровим розплодом є осередки із загиблими личинками.
Перламутровий, білий, блискучий колір здорових личинок при поразці їх гнильцем стає жовтуватим. Потім загиблі личинки набувають бурого і коричневого кольору. У процесі хвороби личинки зміщуються зі своїх звичайних місць і займають в осередках різноманітне неприродне становище.
Діагноз
Наявність серед здорового розплоду уражених 3-6-денних переважно відкритих, рідше запечатаних личинок. Гнильний чи кислий запах гниючої маси, відсутність її тягучості. Різноманітне становище трупів личинок в осередках. Слабке прикріплення висохлих трупів (кірок) до стінок осередків. З гниючої маси, що видає неприємний гнильний запах, зазвичай виділяють суперечки Вас. alvei, а в мазках із тіла личинок із кислим запахом — Str. apis. Часто виявляють змішану мікрофлору.