Один із найрозповсюдженіших міфів про ірландське віскі стосується методу дистиляції. Точніше — обов’язкової потрійної перегонки. Якщо перейти за посиланням: https://goodwine.com.ua/ua/viski/strany/ireland.html, щоб замовити пляшку ірландського віскі, то дійсно виявиться, що це поширена практика серед місцевих виробників. Однак це швидше звичка, а не правило. Тож з’ясуймо, як споживачі повірили, що потрійна дистиляція — єдиний можливий варіант.

Трохи історії становлення віскі в Ірландії

Класичну категорію Single Pot визнали взірцевою в 1785 році. Цьому сприяли дві події. По-перше, у цьому році ввели податок на використання дворядного ячменю. По-друге, змінилися смаки споживачів, оскільки дистилят після потрійної перегонки розкривався насиченими смаками червоних фруктів.

Згодом податок скасували, але не категорію Single Pot. На початку XX століття одвічні конкуренти із Шотландії запатентували ефективний перегінний куб Coffey, а в США ввели сухий закон, тож експорт міцного алкоголю майже повністю зупинився. Щоб відокремити себе від шотландського, ірландське віскі оголосили м’якшим, гладшим і збалансованішим через зусилля, вкладені в потрійну перегонку кожної краплі.

Насправді вибраний підхід мав виключно практичне застосування, адже давав змогу виготовляти спирт із сировини низької якості. Деякі виробники не погодилися з цим, тож лише двічі дистилювали напівпрозору рідину, відділену від твердих залишків після ферментації. Водночас після Ірландської війни за незалежність тимчасово зачинилися майже всі заводи, окрім Bushmills і New Midleton Distillery. Саме вони пропагували потрійну дистиляцію, тож її вважали найкращим варіантом приблизно до 1970-х років.

З того часу на ринку з’явилися нові гравці на кшталт Teeling, Waterford і Dunville’s, які всіляко намагалися відмежуватися від мастодонтів алкогольної індустрії в Ірландії, віддаючи перевагу подвійній перегонці.

Як вибір кількості циклів дистиляції впливає на ірландське віскі

До цього питання можна підійти з різних боків:

  1. Смак і аромат. Потрійна перегонка дає змогу виготовляти легкий і м’який спирт, а також краще видаляти домішки та зайві хімічні сполуки під час кожного етапу. Саме тому на фініші краще відчуваються ніжні квітково-фруктові нотки, які у випадку із шотландським віскі затьмарені яскраво вираженими димними акордами.
  2. Відповідність побажанням покупця. Деякі виробники вважають, що менше циклів дистиляції означає більше оригінального смаку. Тож вони пропонують клієнтам автентичний продукт.
  3. Економічна вигода. Подвійна перегонка — ефективніший варіант, оскільки зменшує споживання енергії.

Насамкінець варто зазначити, що немає жодних конкретних правил або стандартів, встановлених місцевими органами управління, які вимагають потрійної дистиляції для класифікації продукту як Irish Whiskey.