Завдяки закону про декомунізацію у нашому місті багатьом вулицям повернули їхні колишні, дореволюційні назви. До вашої уваги перелік вулиць, провулків, площ і спусків, які тепер називають своїми колишніми іменами, котрий склали журналісти Мій Харків.
Благовіщенська вулиця (Маркса)
Деякий час до революції цю вулицю називали ще Староінститутською. Така назва вулиці пов'язана з тим, що до середини ХІХ століття тут знаходився інститут шляхетних дівчат. Коли ж він переїхав на Сумську, вулицю почали називати Староінститутською.
У ХІХ столітті на Благовіщенській селилися переважно дворяни. У 1911 році було збудовано будівлю цирку, який на той момент був найбільшим у світі. За деякий час його переобладнали під театр. За радянських часів тут відбувалися партійні з'їзди та конференції.
На тому місці, де зараз стоїть театр музкомедії, до революції знаходився невеликий ставок, тут грали оркестри, з'явилися атракціони та було збудовано театр. Місце це називалося - сад «Тиволи». Взимку 1882 року тут було відкрито першу у Харкові ковзанку. За радянських часів на цьому місці збудували ДК «Харчовик». 2014 року сквер перед будинком культури отримав свою стару назву, але колишню красу однією назвою не повернеш.
Гімназична (Червоношкільна) набережна
Набережна на лівому березі річки Харків виникла у XVIII столітті. Назва її пов'язана з будівництвом на перетині набережної та Московського проспекту першої чоловічої гімназії. За радянських часів гімназію ліквідували, а будівлю передали 10 школі. На честь її і перейменували вулицю, додавши слово "червоно". Нині у стінах гімназії знаходиться індустріально-педагогічний технікум. Набережна була здебільшого забудована у 60-х роках ХХ століття. 1974 року в західній частині набережної з'явилася будівля нового цирку.
Вулиця Дівоча (Демченка)
Чому вулиця називалася Дівочою точно не відомо. Існують лише припущення. Наприклад, однією з них, на тому місці, де зараз знаходиться вулиця, проходила стежка до джерела, до якого дівчата ходили по воду. Якщо заглянути в адресну книгу кінця XIX століття, то можна побачити, що вулицю населяли переважно дворяни, професори університету, співробітники іноземних дипломатичних представництв. Хтось жив у власних особняках, хтось винаймав квартири в прибуткових будинках.
На цій же вулиці народився один із найголовніших найнебезпечніших терористів Російської імперії – Борис Савенков. За радянських часів вулиця довго зберігала свою первісну назву. Але 1977 року її перейменували на честь народного комісара землеробства України Миколи Демченка. 2015 року вулиці повернули її стару назву.
Клочковський (Пасіонарії) узвіз
Наймолодший представник цього списку з'явився вже після революції. За свою майже сторічну історію узвіз носив багато назв: Клочківський в'їзд, Клочківський узвіз, узвіз Войтевича, узвіз Пасіонарії. Спуск на місці глибокого яру проклали у 1920-х роках, щоб поєднати Клочківську з центром.
Пасіонарія — це прізвисько революціонерки часів Громадянської воєн в Іспанії Долорес Ібаррурі і перекладається з іспанської, як «Полуменна». Саме так Ібаррурі підписувала свої статті. У 1930-х роках біля підніжжя узвозу мешкав цілий табір циган. Пішохідний місток над спуском, який ми називаємо «міст закоханих», збудували тут у 1940-50-х роках.
Вулиця Конторська (Червоножовтнева)
Вулиця була однією з перших, заснованих у місті. Якщо бути точним, назва «Конторська» для вулиці теж не зовсім рідна. Спочатку вона називалася Різдвяною.
Будинки на цій вулиці — чудовий приклад того, в яких будинках жили харківські міщани та дрібні купці XIX століття. Там, де зараз Конторську перетинає Ярославська, на початку XIX століття була сіножатна левада. Згодом на Конторській почали зводити промислові підприємства. Від одного з них, горілчаного заводу, вулиця і отримала свою назву. А точніше від контор винних відкупів, де держава передавала право продажу алкоголю приватним особам.
З приходом більшовиків вулицю перейменували на Червоножовтневу, на честь машинобудівного заводу «Червоний Жовтень», але навіть за радянських часів вулицю також називали Конторською.
Про решту подібних вулиць можете прочитати прочитати у повній версії статті. Окрім того, на Мій Харків вас чекає ще багато цікавих матеріалів, присвячених нашому місту.