Здобуття освіти, формування соціально-культурних навичок, світогляду та життєвих цінностей – природний процес, який відбувається незалежно від того, який навчальний заклад відвідує дитина. Скажемо більше: навіть, якщо малюка не відвести до школи, він все одно буде вчитися. Спостереження, копіювання поведінки оточення – дитина вбиратиме в себе моделі існування в соціумі. Головне питання, яке турбує відповідальних батьків – якість навчання і можливість застосувати набуті знання для успішної самореалізації особистості в школі Базис.

І тоді постає нелегкий вибір: якому закладу довірити майбутнє людини? Перший критерій, за яким відбувається відбір, це форма: державна чи приватна. Якщо з державними школами все зрозуміло, то відносно останніх є брак інформації.

Недержавні школи: що це таке?

По-перше, потрібно розібратись, що собою уявляє приватна школа. Багато батьків вкладають свій зміст у термін «приватності». Це освітній заклад, діяльність якого (незалежно від форми власності) керується Конституцією України та законами об освіті, з різницею, що устав складається не органами управляння освіти, а власником. Проте, затверджується устав все тими ж держорганами. Саме тому заклад має право на здійснення освітньої діяльності та видачу атестатів державного зразка.

Відмінності більше полягають в організації навчально-виховного процесу, методах подачі інформації, спрямованості на компетенції, що актуальні сучасності. Чому це так важливо - пояснює психологія. Людина влаштована так, що якісне засвоєння інформації може бути реалізовано при певних умов: забезпеченні комфорту та відчутті безпеки. І тут недержавні школи, безумовно, виграють. Розглянемо лише декілька аспектів:

  • Невеликі класи до 16 учнів (зазвичай у «традиційних» ЗОШ їх вдвічі більше).
  • Увага педагогів. Вчителі мають можливість приділити потрібний час кожному.
  • Простір для самореалізації. Школа спрямована на всебічний розвиток дитини, тому діти після уроків займаються у тематичних гуртках (шахи, театральна студія, хореографія, комп’ютерна грамотність тощо).
  • Чіткий розпорядок дня. У школі діти дотримуються режимних моментів, виконують домашнє завдання, не повертаючись до «шкільних справ» удома.
  • Збалансований повноцінний раціон (дитина не відволікатиметься на відчуття голоду під час уроків).
  • Культура єдності. У недержавній школі дуже розвинене відчуття колективу, причетності до однієї великої родини, де кожен зможе знайти підтримку та добру пораду.

Вартість знань

Друге вкрай важливе питання – кошти. Всі ми з дитинства пам’ятаємо прислів’я: «Розум за гроші не купиш». І дійсно, сперечатися з цим вряд чи хто стане. Батьки та вчителі насамперед формують той простір, в якому дитина відчуває власне бажання до опанування нових знань і навичок. І це справжня внутрішня мотивація, про яку написано багато книжок і якої треба прагнути. Тому ціна навчання складається з багатьох компонентів, серед яких:

  • Поглиблене викладання дисциплін з використанням сучасних методів та авторських надбань педколективу.
  • Факультативні заняття за інтересами, що спрямовані на інтелектуальний, фізичний та соціально-психологічний розвиток.
  • Перебування дитини у закладі впродовж повного дня та дотримання режимних моментів (триразове харчування, прогулянки на свіжому повітрі).
  • Користування окремими зонами для ігор чи денного відпочинку першокласників (як у школі «Basis»).
  • Трансфер учнів двічі на день (до школи та додому).

Усі фінансові операції виконуються згідно з чинним законодавством України. Оплата, надання послуг, права та обов’язки учасників освітнього процесу викладено у договорі. Як правило, школи надають можливість «пробного» навчання. Під час тестового періоду батьки мають змогу оцінити якість викладання предметів, організацію дня дітей, відстежити психологічний стан своєї дитини, а вже потім приймати остаточне рішення. Такий обґрунтований підхід позбавить від сумнівів та переживань як батьків, так і найголовніших учасників освітнього процесу, дітей.